Відділ освіти, молоді та спорту Старосалтівської селищної ради

Стан та перспективи розвитку інклюзивної освіти у Старосалтівській громаді

 Розвиток сучасного суспільства нашої держави гостро ставить питання забезпечення соціального захисту громадян країни, і особливо тих, хто потребує його найбільше, зокрема, це діти з особливими освітніми потребами. Актуальність проблеми інклюзивної освіти пов’язана насамперед з тим, що чисельність дітей, які потребують корекційного навчання, неухильно зростає. 

Суттєвим моментом на шляху становлення інклюзивної освіти у нашій громаді є створення інклюзивно-ресурсного центру.

Інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи (далі - комплексна оцінка) та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу .

На сьогодні на обліку в Старосалтівському ІРЦ  перебуває 52 дитини, у яких визначені особливі освітні потреби. При цьому інклюзивною освітою в закладах громади охоплені 4 дитини, в спеціальних закладах Харківської області  навчаються 12 дітей, 13 дітям рекомендоване інклюзивне навчання, ще 7 дітей претендують на проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб. Тобто попередньо можна визначити, що перспективу на організацію інклюзивного навчання у 2022 році складають 20 дітей  (Старосалтівський ліцей, Хотімлянський ліцей, ЗДО «Барвінок-100»). Тому пошук підходів до активізації розвитку інклюзивної освіти в громаді є важливим питанням.

Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті, і насамперед, що мають труднощі у розвитку.

Інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

Інклюзивний заклад освіти відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. 

Навчання в інклюзивних класах допомагає дітям з особливими потребами адаптуватися до типових життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження, сприяє зникненню соціальних бар'єрів та інтеграції в соціум, вчить учнівський колектив спілкуватися та працювати разом, формує в них почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а, насамперед, – прийняття та визнання.

Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Головною метою інклюзивного навчання є створення умов для особистісного розвитку дітей з особливими потребами.

Основні завдання інклюзивного навчання:

1.     Забезпечення прав дітей з особливими потребами на здобуття загальної середньої освіти в умовах ЗЗСО у комплексному поєднані з корекційно-реабілітаційними заходами.

2.      Різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів і потреб.

3.     Збереження і зміцнення морального і фізичного здоров'я вихованців.

4.     Виховання в учнів любові до праці, здійснення їхньої допрофесійної підготовки, забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення.

5.     Виховання школярів як культурної і моральної людини з етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.

6.     Надання у процесі навчання й виховання кваліфікованої  психолого-медико-педагогічної допомоги з урахуванням стану здоров’я, особливостей психофізіологічного розвитку вихованців.

Перевагами інклюзивної освіти є:

    для дітей з особливими освітніми потребами:

-  завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.

-  ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.

-  навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

-  у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

    для інших дітей:

-  діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

-  діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

-  діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

    для педагогів та фахівців:

-  учителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.

-  учителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

-  спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також навчаються дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Отже, ми бачимо що інклюзивна освіта є потрібною, як для дітей, які потребують допомоги, так і для всіх учнів, педагогів та фахівців.

 

Наразі заклади освіти, у яких відкриваються інклюзивні класи або інклюзивні групи, стикаються з викликами повсякчас: низький рівень терпимості в суспільстві, стигматизація та дискримінація різних груп населення дуже явна, забезпечення супроводу дитини у формальному форматі, відсутність корекційно-розвиткової підтримки дітей з особливими освітніми потребами, яка зумовлена нехваткою кваліфікованих кадрів.

Побудова ефективної системи інклюзивної освіти в громаді можлива на основі взаємодії різних факторів, насамперед врегулювання питання фінансування інклюзивної освіти на місцевому рівні, поліпшення методичного та кадрового забезпечення інклюзивної освіти та  налагодження тісної взаємодії всіх учасників освітнього процесу в світлі забезпечення освітніх потреб дитини в інклюзивному закладі.

 Для  забезпечення ефективної інклюзивної освіти  необхідні:

1. Розробка та усвідомлення  чіткого алгоритму співпраці закладу освіти, батьків та  фахівців інклюзивно-ресурсного центру.

Для цього необхідно активізувати роботу команд супроводу дитини з особливими освітніми потребами, проводити роботу в дієвому форматі, спрямувати зусилля команди на результати та успіхи дитини і всі проблеми, які виникають в процесі роботи вирішувати колегіально та конструктивно, максимально захищаючи інтереси дитини. Чітке розуміння зони відповідальності кожного учасника команди супроводу дитини з ООП в інклюзивному класі, починаючи від адміністрації закладу, включаючи педагогів, батьків, фахівців ІРЦ сприятиме налагодженню плідної взаємодії в процесі якісного навчання дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному закладі.

2. Розвиток системи підготовки кадрів для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, стимулювати та заохочувати педагогічних працівників, випускників закладів освіти до отримання спеціальностей корекційного спрямування, введення до штатного розпису закладів освіти посад вчителя – логопеда, оскільки діти з вадами мовлення складають досить чисельну групу з кількості дітей з особливими освітніми потребами.

3.Культивування в суспільстві позитивної думки стосовно інклюзивної освіти шляхом залучення до цієї справи засобів масової інформації.

4.Розвиток безбар’єрної соціальної інфраструктури (облаштування закладів освіти функціональними пандусами, поруччями).

5. Використання соціально-психологічних та матеріальних стимулів для педагогів та керівників навчальних закладів, які успішно проваджують інклюзивну освіту.

6.Проведення психологічних тренінгів для вчителів для зменшення рівня побоювань та неприйняття змін в закладах освіти, які будуть пов’язані з впровадженням інклюзії.

Отже, тільки сумісними зусиллями всіх учасників суспільного життя громади ми зможемо подолати існуючі бар’єри і вийти на шлях ефективної інклюзивної освіти.

Директор Старосалтівського ІРЦ     Н.Єліференко.



« повернутися до списку новин